Welcome

Username:

Password:


Remember me

[ ]


Реклама



Новини

Місяць по армії

Пройшов майже місяць відтоді як я повернувся зі служби в ЗСУ по мобілізації. Що ж здобув я чи втратив за 13 місяців служби? Мабуть ще пройшла недостатня кількість часу для підбиття підсумків, але попередні висновки для себе вже зробити можна. Чи треба? Не знаю.
За рік я бачив великий потік людей. Різних, працьовитих, розумних, п'яних, неадекватних. Незалежно від звання та вислуги. За роки незалежності в армії відбувався негативний відбір, тому професійні якості кадрових офіцерів залишають бажати не те що кращого, а переважно гнати мітлою... Ті офіцери, які мали лідерські навички, свого часу пішли з армії в бізнес і тепер повернулись по мобілізації, якісно вирізняються на цьому фоні.


Я не був на війні. Воювати мені доводилось лише з стосами паперу під непотрібні нікому рапорти і бірки, та іноді відстоюючи свою думку проти переляканих гвинтиків системи...
Армія потребує змін, на мою думку в штабі частини як мінімум половину офіцерів можна було б замінити на кількома менеджерів з макдональдса. Люди самі собі і іншим генерують купу роботи, яку можна було б не робити взагалі і про яку потім просто забувають.
Найбільше добивала показуха та імітація бурхливої діяльності. Показуха робилась щотижня для бірочників, санепідемстанції, різноманітних інших перевірок.
Навчальний відліл для однієї такої показухи змусив строковиків за дві доби (і вдень, і вночі працювали) робити розклад і заповнювати журнали заднім числом за 2 місяці, ніби вони ті 2 місяці навчання проходили і ледь не щодня стріляли з усіх видів зброї, а не підмітали, чистили сніг та не завантажували-розвантажували дрова.
Ще я бачив мобілізованих фельдшерів-емпатів, замучених нескінченним потоком хворих та п'яних. Я б на їх місці вже дахом поїхав.
Люди різні і по-різному сприймали переміну умов, коли їх мобілізували. Це важко описати. Можливо пізніше.
Ми робили свою роботу, допомагаючи всьому цьому хаосу існувати, розгрібаючи стоси макулатури, правлячи конспекти/звіти/рапорти, вирішуючи логістичні задачі, з якими не справився штаб частини. Я навчився креслити в екселі схеми та згадав формули. Деякі тижні, особливо відправки після наачання мобілізованих 6 хвилі по частинах, були настільки важкими, що валився з ніг і зранку ледь вставав. Очі від комп'ютера аж пекли.
Під кінець служби було вже легше, готували заміну й було трохи вільного часу. Весь вільний час читав або слухав аудіокниги англійською, щоб хоч щось пригадати. Навіть переклав кілька футуристичних статей про архітектуру (Футуристичне «вертикальне поселення», що немов джунглі, які простягнулись на 36 поверхів у небо , 8 найцікавіших тенденцій в прогнозах Генслера 2016 року, що впливатимуть на проектування).
В якості дембельського акорду допоміг офіцерам поширити листа до Президента з закликом не допустити знищення бази підготовки інженерних підрозділів.
Зараз, повертаючись до роботи, та дописуючи дисертацію, відчуваю як скрипить заіржавілими коліщатками мозок, якому за рік відсутності складної математики стали важче даватись виведення формул. Нічого, надолужу. Мозок як м'яз, якщо не занадто запустити, то можна підкачати =) багатьом офіцерам вже пізно.




{RELATED}
See Also
Коротко про мій останній місяць

News Categories



 

Дружні сайти

http://molodaprosvita.org.ua

http://mvarta.org.ua

http://prosvitjanyn.org.ua

 



Follow me in...

Follow me in Twitter Follow me in Facebook


RSS Feeds

rss2.0


Powered by