Форум Майбутнього 2012 або турне кампанії МВарта і руху Чесно напередодні виборів

Наближається до завершення п'ятирічна кампанія моніторингу виконання передвиборчих зобов'язань політиків перед молоддю "МОЛОДІЖНА ВАРТА", до національного комітету якої я входжу від Молодої Просвіти.
Наша кампанія була першою і доволі успішною. Тепер ми передаємо естафету Чеснокам, котрі представлятимуть вже не лише молодь, а й інші соціальні групи, та й моніторять вони політиків персонально й поіменно.
Тож мав можливість побувати на 3 з 7 форумів, а саме проїхався до Тернополя, Одеси і звісно ж не прогавив підсумковий форум у Києві...

На форумах представляли наші рухи-кампанії молодіжним активістам і агітували не ігнорувати вибори.

Симптоми політичної амнезії та засоби лікування.




На превеликий жаль для виборців і на щастя для нечесних кандидатів у депутати, ми не маємо ейдетичної пам'яті, нам важко тримати в голові лапшу, яку нам же розвішували на вухах перед минулими виборами. Це й є політичною амнезією виборця. Він віддав за якусь політичну силу свій голос, в обмін на гасла з агіток, котрими напередодні виборів забито поштову скриньку чи наліплено на білборди... А вже через кілька днів він забув, що йому наобіцяно і втратив сподівання на те, що це буде виконано...
А депутат, пролізши до Верховної Ради шукає, де й як повернути затрачене на агітки бабло та ще й зі значним надлишком для себе... І на запитання, коли ж він почне виконувати наобіцяне, відповісти не взмозі, бо після виборів у нього настав політичний склероз і він вже й забув, що щось взагалі обіцяв...
А засоби лікування прості - періодичне нагадування!
Найгірше, що в депутатів побічним симптомом амнезії стає страх перед прямими запитаннями, і вони будь-якими засобами намагаються викрутитись і уникнути розмови з виборцями...

От і доводиться активістам МВарти креативити, писати листи щастя, виходити на вуличні акції, проводити Марші безквартирної молоді...
Насправді ж, профілактикою політичної амнезії депутата може слугувати активність виборців, побудова громадянського суспільства. Ну як же вдавати з себе склеротика, коли тебе щодня хтось смикає і пропонує прозвітувати, чим ти корисним для людей сьогодні займався? =)

Відповідальність починається з нас самих.

Найлегше махнути на все рукою, залишитися вдома і забити на вибори, бо від одного голосу нічого не зміниться і взагалі все вже давно за нас пораховано. Типова відговорка, між іншим... Ну що ж, від таких дійсно нічого не залежить і права жалітися вони не мають. Їм плювати на своє майбутнє, з їхньої мовчазної згоди влада пиляє бюджет, дерибанить землю та відмиває бабло.

Насамперед треба пам'ятати, що проголосувати на виборах це не лише якесь там наше примарне право, але й наш громадянський обов'язок. І справа ж не лише в тому, між меншим чи більшим злом обирати і яке з 23 зол обрати... Вкинувши бюлетень Ви отримуєте право спитати політиків, якого біса вони 5 років протирали штані, замість того, щоб виконувати взяті на себе зобов'язання; отримуєте право "штурхати" їх протягом цих 5 років, щоб вони про вас не забували; і звісно ж - ви теж несете відповідальність за дії своїх обранців!

Тож, проголосувавши, не забуваємо, що це не кінець, а лише початок п'ятирічного процесу спілкування "виборці-влада", в котрому керівна роль має належати саме нам - народу. Мало привести до влади своїх обранців, їх ще потрібно тримати під неусипним наглядом, щоб вони часом не захворіли політичною амнезією, чи корупційним сифілісом, чи не вирішили змінити політичну стать...

В Одесі хлопчина дорікнув, що ми всі (експерти, котрі представляли наші рухи-кампанії) лиш професійні болтологи, і окрім поговорити нічого в житті не вміємо... Ну що ж, мені втішно було таке про себе почути, бо говорити щось перед великою аудиторією мені складніше ніж запроектувати багатоповерховий залізобетонний будинок (не дарма ж я інженер-будівельник, будувати вмію, руки теж ніби ростуть звідки потрібно - свого часу займався й покрівельними роботами і штукатурними, і палі забивав на Позняках, і в розкопках завалів ближніх печер Лаври участь брав, і житлово-офісні комплекси та котеджі теж розраховувати-проектувати доводилося, та й зараз ніби не шкарпетками на ринку торгую, а працюю за фахом, і лиш частину вільного від роботи часу у мене займає громадська діяльність).
А взагалі цікава виходить спеціальність інженер-болтолог =)

І ледь не забув - я ремонт спальні нарешті завершую, власними руцями.




{RELATED}

Поствиборче або життя триває навіть попри закінчення виборів...

News Categories