Українська мафія у Валахії або тиждень на тренінгу в Бухаресті
Біля 26 годин в поїзді "Москва-Софія" і делегація з 6 аучасників з України прибула до Бухаресту.По дорозі було доволі багато цікавого, і щонайбільш передчуття - як воно там, в Євросоюзі...
Перетнули кордон, прикордонникам з обох сторін явно ліньки було перевіряти речі, штамп в паспорти поставили, колеса на поїзді замінили і їжджайте собі... (на зворотньому шляху все було дещо інакше, але про це далі)
Колоритний провідник з жахливою вимовою і азербайджанським прізвищем дивився у вікно і матюкався... не уточнював, чому саме...
А ще аж на кордоні в сусідньому вагоні знайшли угашеного дядечка з сусіднього купе, який прямував до Болгарії і котрого загубили ще десь у Франківську =)
От їхали ми так у поїзді і навколо такі ж звичайні села, приліски й гори... от тільки щось не так - у нас здебільшого сусідні двори не відрізняються кардинально заможністю. А от в Румунії суміжні хати можуть відрізнятися значно - триповерховий котедж, а до нього розвалений жилий "сарай" притулився... і купа дрібних фабричок з будматеріалами повсюду. З дивної форми трубами (може то з фільтрами, яких у нас не ставлять)... а на високовольтних лініях висять червоно-білі м`ячі...На треніг приїхали українці з 6 країн( Україна, Молдова, Сербія, Росія, Іспанія, Естонія), а також брали участь місцеві українці з Мараморошчини та на кілька днів приїжджали гості з Болгарії.
Не буду вдаватися в подобиці тренінгу, лиш подякую організаторам Богдану Климпушу та Михайлу Трайсті, а також тренерам Андрію Донцю та Мирославу Гочаку за чудову організацію та плідно, цікаво й корисно проведений час.
[ Детальніше ]
{RELATED}
